ґкafістъ прес™0й бцdэ
пeредъ є3S їкHной
ўмzгчeніе ѕлhхъ сердeцъ



Кондaкъ
И#
збрaнной дв7э марjи, превhсшей всёхъ дщeрей земли2, м™ери сн7а б9іz, є3го1 же дадE сп7сeнію мjра, со ўмилeніемъ взывaемъ: воззри2 на многоск0рбное житіE нaше, воспомzни2 скw1рби и3 болBзни, и4хже претерпёла є3си2, ћкw нaша земнор0днаz, и3 сотвори2 съ нaми по млcрдію твоемY, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.

Јкосъ
ЃгGлъ, возвэсти1вый пaстырємъ виfлеє1мскимъ њ ржcтвЁ сп7си1телz мjра, и3 съ ни1мъ мн0жество нбcныхъ си1лъ восхвали1ша бGа, пою1ще: “Слaва въ вhшнихъ бGу, и3 на земли2 ми1ръ, въ чlцэхъ бlговолeніе”. Ты1 же, м™и б9іz, не и3мёвшаz гдЁ главY преклони1ти, занE не бЁ мёста во њби1телехъ, роди2 сн7а своего2 пeрвенца въ вертeпэ и3, пови1въ є3го2 пеленaми, положи2 въ я3слёхъ; тёмъ ск0рбь срdца твоегw2 познавaz, вопіeмъ ти2:
рaдуйсz, дыхaніемъ свои1мъ сн7а своего2 возлю1бленнаго согрёвшаz;
рaдуйсz, предвёчнаго младeнца пеленaми пови1вшаz.
рaдуйсz, носи1телz вселeнныz млек0мъ свои1мъ питaвшаz;
рaдуйсz, вертeпъ въ нeбо њбрати1вшаz.
рaдуйсz, пrт0ломъ херув‡мъ содёлавшаzсz;
рaдуйсz, въ ржcтвЁ и3 по ржcтвЁ дв7ою пребhвшаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ в7
Ви1дz предвёчнаго младeнца, пови1та лежaща въ kслёхъ, пришeдше поклони1шасz є3мY пaстыри виfлеeмстіи и3 сказaша њ глаг0лэ, глаг0ланномъ и5мъ а4гGломъ њ o3трочaти, Маріaмъ же соблюда1ше вс‰ глаг0лы сі‰ въ срdцэ своeмъ; по прошeствіи же седми2 днeй бЁ њбрeзанъ ї}съ по зак0ну ї}льскому, ћкw чlкъ o3сьмоднeвенъ; воспэвaz смирeніе и3 терпёніе твоE, бцdе, поeмъ вёчному бGу: ґллилyіа.
Јкосъ в7
Рaзумъ и3мёz въ бGэ ўтверждeнный и3 соблюдazй зак0нъ гDень, въ четыредесsтый дeнь, є3гдA и3сп0лнилисz дни2 њчищeніz, вознес0ста ї}са во їеrли1мъ роди1тели є3гw2, дaбы постaвить є3го2 прeдъ гDомъ и3 дaти за него2 жeртву по речeнному въ зак0нэ гDнэмъ; мы1 же вопіeмъ тебЁ си1це:
рaдуйсz, создaтелz вселeнныz во и3сполнeніе зак0на во хрaмъ їеrли1мскій принeсшаz;
рaдуйсz, тaмw стaрцемъ сmмеHномъ рaдостнw срётеннаz.
рaдуйсz, є3ди1на чтcаz и3 пребlгословeннаz въ женaхъ;
рaдуйсz, кrтъ св0й скорбsми преукрашeнный во смирeніи нeсшаz.
рaдуйсz, в0ли б9іей николи1же преслушaвшаz;
рaдуйсz, w4бразъ терпёніz и3 смирeніz соб0ю kви1вшаz.
рaдуйсz, сосyде и3сп0лненный блгdти д¦а с™а1гw;
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ G
Си1лою свhшэ былA є3си2 ўкрэплsема, м™и б9іz, є3гдA ўслhша словесA стaрца сmмеHна глаг0люща: “Сe, лежи1тъ сeй на падeніе и3 на востaніе мнHгимъ во ї}ли, и3 въ знaменіе пререкaемо, и3 тебё же сам0й дyшу пр0йдетъ њрyжіе, ћкw да tкрhютсz t мно1гихъ сердeцъ помышлє1ніz”, и3 ск0рбь вeліz пронзи2 срdце бцdы, и3 возопи2 въ г0рести бGу: ґллилyіа.
Јкосъ G
И#мёz тщaніе погуби1ти nтрочA, посла2 и4рwдъ и3зби1ти вс‰ дёти сyщыz въ виfлеeмэ и3 предёлэхъ є3гw2 t двою2 лBта и3 нижaйшэ, по врeмени є4же и3спытA t волхвHвъ и3 сe по повелёнію б9ію, дaнному чрезъ а4гGла во снЁ стaрцу їHсифу, бэжA всE с™0е семeйство во є3гЂпетъ и3 пребhсть тaмw сeдмь лётъ до смeрти и4рwда. Тёмъ же со ўмилeніемъ вопіeмъ ти2:
рaдуйсz, всю2 теснотY стрaнствіz понeсшаz;
рaдуйсz, ћкw вси2 i4дwли пад0ша въ странЁ є3гЂпетской, не возм0гше терпёти крёпости сн7а твоегw2.
рaдуйсz, съ нечести1выми kзhчники сeдмь лётъ пребhвшаz;
рaдуйсz, съ предвёчнымъ младeнцем-џтрокомъ и3 со свои1мъ њбрyчникомъ въ назарeтъ пришeдшаz.
рaдуйсz, со стaрцемъ їHсифомъ древодёломъ въ нищетЁ жи1вшаz;
рaдуйсz, всE врeмz своE въ трудaхъ проводи1вшаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ д7
Бyрz ско1рби њбдержA пречcтую м™ерь, є3гдA возвращaющымсz и4ма и3з8 їеrли1ма не њбрэт0ша въ пути2 џтрока ї}са. Сегw2 рaди возврaщшесz взыскaюще є3го2, и3 бhсть по тріeхъ днeхъ њбрэт0ша є3го2 въ цeркви, сэдsща посредЁ ўчи1телей, и3 послyшающа и4хъ, и3 вопрошaюща и4хъ. И# речE къ немy м™и є3гw2: чaдо, что2 сотвори2 нaма тaкw; сe nтeцъ тв0й и3 ѓзъ болsще и3скaхомъ тебE; И# речE къ ни1ма: что2 ћкw и3скaста менE, не вёста ли ћкw въ тёхъ, я5же nц7A моегw2 сyть достои1тъ бhти ми2; и3 м™и є3гw2 соблю1даше вс‰ глаг0лы сі‰ въ срdцэ своeмъ, вопію1щи бGу: ґллилyіа.
Јкосъ д7
Ўслhша м™и б9іz, ћкw ї}съ прохождaше всю2 галилeю, ўчA на с0нмищахъ и4хъ, проповёдаzй є3ђліе цrтвіz и3 и3сцэлsz всsкъ недyгъ и3 всsку z4зву въ лю1дехъ, и3 и3зhде слyхъ по всeй сv1ріи и3 привед0ша къ немY болsщыz разли1чными недyзи и3 страстьми2 њдержи6мыz и3 бёсами, и3 разслaблєнныz и3 и3сцэлsше и4хъ. Ты1 же м™и б9іz, вёдущи прbрw1чества, скорбёла срdцемъ, познавaz, ћкw вск0рэ пріи1детъ чaсъ, є3гдA сн7ъ тв0й принесeтъ себE въ жeртву за грэхи2 мjра. Тёмже ўбlжaемъ тS, многострадaльнаz м™и б9іz, вопію1ще:
рaдуйсz, сн7а своего2 на служeніе нар0ду їудeйскому tдaвшаz;
рaдуйсz, ск0рбнаz срdцемъ, но пок0рнаz в0ли б9іей.
рaдуйсz, мjръ t пот0па грэх0внагw сп7сшаz;
рaдуйсz, главY древнsгw ѕмjz стeршаz.
рaдуйсz, себE въ жeртву жи1ву бGу принeсшаz;
рaдуйсz, гDь бо съ тоб0ю, бlгословeннаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ є7
Б9іе цrтво на земли2 проповёдуz, њбличaше ї}съ г0рдость фарисє1й, мни1вшихъ себє2 првdными бhти. Тjи же, слyшаz при6тчи є3гw2, разумёша, ћкw њ ни1хъ глаг0летъ, и3 и3скaша ћти є3го2, но ўбоsшасz нар0да, понeже ћкw прbр0ка є3го2 и3мёzху; сіE всE вёдаz, скорбsше бцdа њ сн7э возлю1бленномъ, страшaсz, да не ўбию1тъ є3го2, въ г0рести вопію1ще: ґллилyіа.
Јкосъ є7
Ви1дэвше нёцыи t їудeєвъ воскrніе лaзарz, и3д0ша къ фарисeємъ и3 рек0ша и5мъ, ћже сотвори2 ї}съ, и3 речE каіaфа, ґрхіерeй сhй лёту томY: “Ќнэ є4сть нaмъ, да є3ди1нъ чlкъ ќмретъ за лю1ди, ґ не вeсь я3зhкъ поги1бнетъ”, t тогw2 днS совэщaшасz, да ўбію1тъ є3го2; мы1 же вопіeмъ тебЁ, пречcтаz:
рaдуйсz, сп7си1телz мjра р0ждшаz;
рaдуйсz, сп7сeніz на1шегw глави1зно.
рaдуйсz, t рождeніz м™ерью сп7су нaшему пред8избрaннаz;
рaдуйсz, м™и б9іz, њбречeннаz на страдaніе.
рaдуйсz, бlгословeннаz, цRи1цею нбcною содёлавшаzсz;
рaдуйсz, вhну за нaсъ молsщаzсz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ ѕ7
Прeжде проповёдникъ сл0ва б9іz, п0слэжде предaтель - їyда и3скаріo1тскій, є3ди1нъ t њбоюнaдесzти ґпcлwвъ, и4де ко ґрхіерewмъ предaти ўчи1телz своего2; nни1 же слhшавше, њбрaдовашасz ѕэлw2 и3 њбэщaша є3мY срeбреники дaти; ты1 же м™и б9іz, скорбsщи њ сн7э своeмъ возлю1бленномъ, вопіsла г0рцэ бGу: ґллилyіа.
Јкосъ ѕ7
ВозсіS послёднzz вeчерz ўченикHмъ хrтHвымъ, на нeй же ўчи1тель ўмы2 н0зи и4ма, w4бразъ смирeніz тBмъ показyz, и3 речE и5мъ: “є3ди1нъ t вaсъ предaстъ мS, kдhй со мн0ю”. Мы1 же, г0рю м™ери б9іей сострадaz, вопіeмъ є4й:
рaдуйсz, м™и б9іz, мyкой сердeчной и3стомлeннаz;
рaдуйсz, вс‰ претерпёвшаz во ю3д0ли сeй многоск0рбнэй.
рaдуйсz, въ мlтвэ ўспокоeніе находи1вшаz;
рaдуйсz, всёхъ скорбsщихъ рaдосте.
рaдуйсz, ўтолeніе нaшихъ печaлей;
рaдуйсz, и3з8 ти1ны грэх0вныz нaсъ сп7сaющаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ з7
Хотsй kви1ти люб0вь свою2 къ р0ду чlвёческому гDь ї}съ хrт0съ на тaйной вeчери, бlгослови1въ и3 преломи1въ хлёбъ, дадE свои6мъ ўченикHмъ и3 ґпcлwмъ, рeкъ: “пріими1те, kди1те, сіE є4сть тёло моE”, и3 пріeмъ чaшу и3 хвалY воздaвъ, дадE и5мъ, глаг0лz: “Пjите t неS вси2, сіS є4сть кр0вь моz2 н0вагw завёта, ћже за мнw1гіz и3зливaемаz во њставлeніе грэхHвъ”. Бlгодарsще млcтиваго бGа за млcрдіе є3гw2 къ нaмъ неизречeнное, поeмъ є3мY: ґллилyіа.
Јкосъ з7
Н0вое знaменіе млcти своeй kви2 гDь ўченикHмъ свои1мъ, є3гдA њбэщA послaти и5мъ ўтёшителz д¦а и4стины, и4же t nц7A и3сх0дитъ и3 бyдетъ свидeтельствовать њ нeмъ. Тебё же, м™ери б9іей, двaжды њсщ7eнной с™hмъ д¦омъ, вопіeмъ:
рaдуйсz, д¦а с™aгw њбитaлище;
рaдуйсz, черт0же всесвётлый.
рaдуйсz, прострaнное селeніе бGа сл0ва;
рaдуйсz, би1серъ бжcтвенный произвeдшаz.
рaдуйсz, ржcтв0мъ твои1мъ р†йскіz двє1ри нaмъ tверзaющаz;
рaдуйсz, знaменіе млcти б9іей соб0ю нaмъ kви1вшаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ }
Стрaнно и3 приск0рбно нaмъ слhшати, ћкw лобзaніемъ предадE ўчи1телz своегw2 и3 гDа їyда и3скаріo1тскій, спv1ра же и3 тhсzчникъ и3 слуги6 їудє1йскіz ћша ї}са и3 свzзaша є3го2, и3 вед0ша къ первосщ7eннику ѓннэ пeрве, посeмъ же къ каіaфэ ґрхіерeови. М™и же б9іz, смeртнагw совёта сн7а своегw2 возлю1бленнагw њжидaz, вопіsла бGу: ґллилyіа.
Јкосъ }
Вси2 їудє1и вед0ша ї}са t каіaфы въ прет0ръ къ пилaту, глаг0люще є3го2 ѕлодёемъ бhти. Пилaтъ же, вопроси1въ є3го2, глаг0ла и5мъ, ћкw ни є3ди1наz вины2 њбрэтaетъ въ нeмъ; мы1 же вопіeмъ ти2:
рaдуйсz, срdце, г0ремъ и3стeрзанное, и3мёвшаz;
рaдуйсz, слeзы њ сн7э своeмъ проливaвшаz.
рaдуйсz, всE претерпёвшаz без8 р0пота, ћкw раба2 гDнz;
рaдуйсz, стенsщаz и3 рыдaющаz.
рaдуйсz, цRи1це нбcси2 и3 земли2, пріeмлющаz мlтвы р†бъ свои1хъ;
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ f7
Вси2 р0ди бlжaтъ тS, чcтнёйшую херув‡мъ и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, вLчицу и3 м™ерь и3збaвителz нaшегw, ржcтв0мъ свои1мъ рaдость всемY мjру принeсшую, п0слэжде ск0рбь вeлію и3мёвшую, ви1дzщи сн7а своего2 возлю1бленнаго на поругaніе и3 біeніе и3 смeрть прeданнаго, мы1 же ўмилeнное пёніе прин0симъ ти2, пречcтаz, пою1ще всемогyщему бGу: ґллилyіа.
Јкосъ f7
Вит‡и многовэщ†нные не возм0гутъ и3зрещи2 всёхъ страдaній тоб0ю перенесeнныхъ, сп7се нaшъ, є3гдA в0ины сплeтше вэнeцъ и3з8 тeрніz на главY твою2 и3 въ ри1зу багрsну њблек0ша, глаг0лаху: “Рaдуйсz, цRю2 їудeйскій” и3 біsху тS по лани1тамъ. Мы1 же, м™и б9іz, страд†ніz тво‰ познавaz, вопіeмъ ти2:
рaдуйсz, є3го1 же млек0мъ свои1мъ питaла є3си2, терзaемаго ви1дэвшаz;
рaдуйсz, багрzни1цею и3 терн0внымъ вэнцeмъ њдёzннагw зрёвшаz.
рaдуйсz, страдaніємъ є3гw2 спострадaвшаz;
рaдуйсz, всёми ўченикaми є3гw2 њстaвленнагw ви1дэвшаz.
рaдуйсz, непрвdными судіsми є3го2 њсуждeннаго зрёвшаz;
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ
Сп7сти2 хотS ї}са, речE пилaтъ їудewмъ: “Е$сть nбhчай нaмъ, да є3ди1наго вaмъ tпущY, х0щете ли ќбw tпущY вaмъ цRS їудeйскаго;” Вси1 же возопи1ша, глаг0люще: “Не є3го2, но варрaву!” Воспэвaz млcрдіе б9іе, tдaвшагw сн7а своего2 є3динор0днаго на кrтную смeрть, да и3скупи1тъ ны2 t вёчныz смeрти, вопіeмъ є3мY: ґллилyіа.
Јкосъ
СтэнA и3 њграждeніе бyди нaмъ, вLчице, и3знемогaющымъ t ск0рби и3 болёзней. Ты2 бо и3 самA страдaла є3си2, слhшащи їудeєвъ вопію1щихъ: “распни2 є3го2”. Нhнэ же ўслhши нaсъ, вопію1щихъ ти2:
рaдуйсz, м™и млcрдіz; teмлющаz всsку слезY t лю1тэ стрaждущихъ;
рaдуйсz, слезY ўмилeніz нaмъ подаю1щаz.
рaдуйсz, погибaющихъ грёшниковъ сп7сaющаz;
рaдуйсz, предстaтельство хrтіaнъ непостhдное.
рaдуйсz, t страстeй нaсъ и3збавлsющаz;
рaдуйсz, срdцу сокрушeнному tрaду подаю1щаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ №i
Пёніе всеумилeнное прин0симъ сп7си1телю мjра, на в0льное страдaніе шeдшу и3 кrтъ свой нeсшу на голгHfу пропsти є3го2; стоsху при кrтЁ ї}сове м™и є3гw2, марjz кле0пова и3 марjz магдали1на. ї}съ же, ви1дэвъ м™ерь и3 ўченикA стоsща, є3го1 же люблsше, глаг0ла м™ери своeй: “жeно, сe сн7ъ тв0й!”, за си1мъ глаг0ла ўченикY: “сe м™и твоS!” И# t тогw2 часA поsтъ ю5 ўчени1къ во сво‰ си2. Ты2, м™и б9іz, ви1дz на кrтЁ сн7а и3 гDа своего2, терзaющисz, вопіsла г0рцэ бGу: ґллилyіа.
Јкосъ №i
Свёте м0й, б9е превёчный и3 тв0рче всёхъ твaрей, гDи, кaкw терпи1ши стр†сти на кrтЁ; - чтcаz дв7а плaчущи глаг0лаше њ стрaннэмъ твоeмъ ржcтвЁ: “сн7е м0й, пaче всёхъ м™ерeй возвели1чена бhхъ ѓзъ, но ўвы2 мнЁ, нhнэ тS ви1дzщи рaспzта, распалsюсz ўтр0бою”; мы1 же слeзи проливaемъ, тебЁ внимaюще, вопіeмъ ти2:
рaдуйсz, рaдости и3 весeліz лишeннаz;
рaдуйсz, вw1льнаz страд†ніz сн7а своегw2 на кrтЁ ви1дэвшаz.
рaдуйсz, чaдо своE возлю1бленное ўsзвленнымъ зрёвшаz;
рaдуйсz, ѓгница, зрsщи чaдо своE, ћкw ѓгнца, на заколeніе вед0ма.
рaдуйсz, и3збaвителz я4звъ душeвныхъ и3 тэлeсныхъ ћзвами покрhтаго ви1дэвшаz;
рaдуйсz, сн7а своего2 воскrшаго и3з8 мeртвыхъ зрёвшаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ в7i
Блгdть подaждь нaмъ, сп7се всемлcтивый, на кrтЁ д¦ъ свой и3спусти1вый и3 согрэшeній нaшихъ рукописaніе раздрaвый. “Се, свётъ м0й бlгjй, бGъ м0й ўгасE на кrтЁ”, - дв7а стенsще глаг0лаше. “Потщи1сz, їHсифе, къ пилaту приступи1ти и3 и3спроси2 снsти съ дрeва ўчи1телz твоего2. Ўzзвлeннаго тS ви1дэвше без8 слaвы нaга на дрeвэ, чaдо моE, дyшу мою2 пр0йде њрyжіе по проречeнію првdнагw сmмеHна”, - прови1дэ м™и б9іz, вопію1щи: ґллилyіа.
Јкосъ в7i
Пою1ще млcрдіе твоE, чlвёколю1бче, покланsемсz богaтству млcти твоеS, вLко. “Создaніе твоE сп7сти2 хотS, смeрть под8sлъ є3си2”, - речE пречcтаz, но воскrніемъ твои1мъ, сп7се, поми1луй всёхъ нaсъ, мы1 же пречcтэй м™ери твоeй со ўмилeніемъ зовeмъ:
рaдуйсz, мeртва зрsще бездыхaнна пребlгaго гDа;
рaдуйсz, лобзaвшаz тёло сн7а своегw2 возлю1бленнагw.
рaдуйсz, свёта своего2 нaга и3 ўsзвленнаго мертвецA зрёла є3си2;
рaдуйсz, свёта своего2 гр0бу предaвшаz.
рaдуйсz, плащани1цею н0вою тёло є3гw2 њбви1вшаz;
рaдуйсz, воскrшымъ є3го2 ви1дэвшаz.
рaдуйсz, многоск0рбнаz м™и б9іz, печaль нaшу въ рaдость претворsющаz.
Кондaкъ Gi
Q всепётаz м™и, и3знемогaвшаz t ск0рби ў кrта сн7а своегw2 и3 бGа, внемли2 воздыхaніємъ и3 слезaмъ нaшымъ и3 и3збaви t ск0рби, болёзней и3 вёчныz смeрти всёхъ, ўповaющихъ на неизречeнное твоE млcрдіе и3 вопію1щихъ бGу: ґллилyіа.
(Сей кондaкъ читaетсz три1жды. Затeмъ јкосъ № и3 кондaкъ №)
Мlтва
Q многострадaльнаz м™и б9іz, превhсшаz всёхъ дщeрей земли2, по чcтотЁ своeй и3 по мн0жеству страдaній, тоб0ю на земли2 перенесeнныхъ, пріими2 многоболёзнєнныz воздых†ніz нaшz и3 сохрани2 нaсъ под8 кр0вомъ твоеS млcти. И#нaгw бо прибёжища и3 тёплагw предстaтельства рaзвэ тебE не вёмы, но, ћкw дерзновeніе и3мyщаz ко и4же и3з8 тебE рождeнному, помози2 и3 сп7си1 ны мlтвами свои1ми, да непреткновeннw дости1гнемъ цrтвіz нбcнагw, и3дёже со всёми с™hми бyдемъ воспэвaть въ трbцэ є3ди1ному бGу нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.
Тропaрь, глaсъ є7
Ўмzгчи2 н†ша ѕл†z срdцA, бцdе, /и3 нап†сти ненави1дzщихъ нaсъ ўгаси2,/ и3 всsкую тэснотY души2 нaшеz разрэши2:/ на тв0й бо с™hй w4бразъ взирaюще, /твои1мъ сострадaніемъ и3 млcрдованіемъ њ нaсъ ўмилsемсz/ и3 р†ны тво‰ лобызaемъ, /стрёлъ же нaшихъ, тS терзaющихъ, ўжасaемсz. /Не дaждь нaмъ, м™и бlгосeрднаz, /въ жестокосeрдіи нaшемъ и3 t жестокосeрдіz бли1жнихъ поги1бнути,// ты2 бо є3си2 вои1стину ѕлhхъ сердeцъ ўмzгчeніе.