Q прес™hй и3 живон0сный гр0бе хrт0въ, ўтэшeніе р0да чlвёческагw и3 всеS земли2 ўкрашeніе, тебЁ, ћкw черт0гу цRS слaвы, мhсленнэ съ вёрою предстоsще, м0лимсz къ триднeвнw воскrшему и3з8 тебє2 хrтY бGу нaшему, во є4же и3збaвитисz нaмъ t вр†гъ ви1димыхъ и3 неви1димыхъ, t бёдъ врeменныхъ и3 вёчныхъ, пaче же t страстeй и3 грэхHвъ нaшихъ, да совоскrше є3мY покаsніемъ, въ њбновлeніи прaвыz жи1зни ходи1ти нaчнемъ, бlгодaрнэ зовyще: Ґллилyіа!
Мlтва ко гDу воскrшему
Слaва тебЁ гDи, ї}се хrтE, б9е м0й, ћкw пaки спод0билъ мS є3си2 недост0йнаго, прешeдши п0прище с™а1гw постA, поклони1тисz бжcтвєннымъ страстeмъ твои6мъ и3 ви1дэти всерaдостный дeнь преслaвнагw и3з8 гр0ба воскrніz твоегw2, въ џнь же свободи1лъ є3си2 сyщыz во ѓдэ t вёка св‰занныz дyшы првdныхъ. тоS бжcтвенныz своб0ды д¦а и3 пл0ти, дражaйшій сп7си1телю м0й, и3 ѓзъ желaю, да разреши1ши мS, свsзана сyща мн0гими грэхи2, и3 да сотвори1ши возсіsти живон0сному свёту воскrніz твоегw2 въ мрaчнэй души2 моeй: ви1жду бо безчи1сленныz щедрHты и3 неизречeнное чlвэколю1біе твоE, ћкw не т0чію t небытіS въ бытіE мS привeлъ є3си2, и3 w4браза твоегw2 под0біемъ ўкраси1въ, всеS д0льнэй твaри вLку постaвилъ мS є3си2, но и3 посeмъ пaдша съ высоты2 и3 врагY пораб0тившасz, не њстaвилъ є3си2, но и3скупи1въ мS безцённою кр0вію твоeю, блгdтію кRщeніz снабди1лъ мS є3си2, да востекY на пeрвое достоsніе. Ѓзъ же њкаsнный, запsтъ бhвъ ўм0мъ плотски1мъ, њбрати1хсz вспsть и3 пaки рaбъ сотвори1хсz грэхA и3 страстeй, донeлэже є3ди1нъ по є3ди1ному погуби1хъ всE дaры блгdти твоеS. И# нhнэ ќбw, что сотворю2, не вёмъ: nбaче помzнyвъ глаг0лы пречcтыхъ ќстъ твои1хъ, ћкw не пришeлъ є3си2 призвaти првdники, но грёшники въ покаsніе, и3 ѓзъ, ћкw є3ди1нъ t си1хъ, съ вёрою и3 смирeніемъ прихождY къ живон0сному гр0бу твоемY, не ґромaты и3 воню2 мЂра носsй, (нaгъ бо є4смь и3 пyстъ бlги1хъ дёлъ), но пaче надeжду и3мhй w3брэсти2 въ нeмъ прощeніе грэхaмъ мои6мъ и3 њбновлeніе нечи1стому житію2 моемY. При1зри ќбw на мS кaющагосz и3 служи1ти тебЁ хотsща, и3 не tри1ни t блгdти воскrніz твоегw2! Живон0сною смeртію твоeю и3 погребeніемъ ўмертви2 мо‰ лю6тыz стра6сти, да ћкw мeртвъ и3 погребeнъ жи1ву въ мjрэ сeмъ. Преслaвнымъ востaніемъ твои1мъ воздви1гни мою2 дyшу, ўмерщвлeнную грэхми2, и3 њживи2 с0вэсть, є3sже ничт0же въ мjрэ нужнёйши є4сть. Вознесeніемъ твои1мъ tт0ргни мS t сyетныхъ и3 душетлённыхъ бл†гъ земнhхъ, и3 сотвори1 мz гHрнzz мyдрствовати, ћкw да не ктомY себЁ живS и3 ўгождaz, но тебЁ, гDу и3 бGу моемY, служA и3 раб0таz, ћкоже спод0бихсz поклони1тисz воскrнію твоемY на земли2, тaкw сподоблeнъ бyду ви1дэти тебE, дражaйшаго и3скупи1телz моего2, и3 на нб7еси2, за пріsтіе смeрти кrтныz слaвою и3 чcтію вэнчaнна, и3 стaвъ њдеснyю вели1чествіz твоегw2, со ґрхaгGлы и3 а4гGлы, и3 со всёми и3скуплeнными тоб0ю брaтіzми мои1ми, во вёки вэкHвъ пою2 тебЁ: Ґллилyіа!