«T ЖИТІZ@ ФІЛІППА, МИТРОПОЛИ~ТА МОСКО~ВСКАГО».
ЦRь И#вaнъ Васи1льевичъ возвэсти1лъ митрополи1ту Філi1ппу и3 пр0чымъ є3пи1скопwмъ на соб0рэ съ призвaніемъ бhвшымъ, чт0бы є3мY своE цRство раздэли1ти и3 сво1й цRской дв0ръ ўчини1ти во А#леxа1ндровой слободЁ, и3 на сe бы2 є3го2 бlгослови1ли.
Філi1ппу же митрополи1ту согласи1вшусz со є3пи1скопы и3 ўкрёпльшесz вси2 мeжду соб0ю, є4же пр0тивъ сегw2 начинaніz цReва стоsти крёпцэ. Е#ди1нъ же t ни1хъ, нёкто славолю1бивъ сhй є3пи1скопъ, цRю2 сeй и4хъ совётъ и3знесE. И# пр0чіи своегw2 начинaніz tпад0ша, и3 не т0кмw є4же цReва стрaха ўбsшесz и3 ўмолчaша, но и3 на бlжeннагw Філi1ппа и3нjи t є3пи1скопwвъ востaша.
Бlжeнный же мн0гими словесы2 w3 сёмъ начинaніи молsше цRS, воспоминaz є3мY w3 вёрэ, и3 w3 любви2, и3 w3 смирeніи, во w4бразъ приводS є3мY nц7A є3гw2 вели1каго кнsзz Васi1ліz И#вaновича, кaкw џнъ поживE бlгочести1внw и3 кр0ткw. А# пр0чіz є3пи1скопы вси2 молчaша, ѓки ры6бы безгла6сныz, прeдъ цReмъ. Бlжeнный же и4хъ w3 сёмъ начинaніи поноси1въ съ кр0тостію, глаг0лz: «Понeже вaше сіE молчaніе цReву дyшу влагaетъ во грёхъ; и3 правослaвной вёрэ ск0рбь и3 смущeніе принесeтъ. Вы2, - речE, - почт0 молчи1те, слaвы сyетной желaюще t цRS; А# на сmгкли1тъ цRской не смотри1те, что2 nни2 цRю2 въ сёмъ молчaтъ, nни2 бо nбzзaлисz кyплzми житeйскими. Нaсъ же ГDь БGъ t всёхъ си1хъ свободи1лъ, и3 на сe мы2 ўстр0ены, є4же и3справлsти нaмъ всsку и4стину».
И# мн0зи t є3пи1скwпъ на бlжeннагw Філi1ппа востaли и3 цRю2 мно6гіz слова2 втaйнэ наноси1ли на Філi1ппа. Е#ди1нъ т0лкw поб0рникъ при с™омъ w3стaлъ - Казaнскій ґрхіепи1скопъ Гeрманъ: т0й бhлъ добродётелми ўкрашeнъ. ЎгHдницы же цReвы на с™агw глаг0лаху: «Добро2 бhло, - речE, - во всёмъ цRS слyшати, и3 на всsкw дёло бeз8 разсуждeніz бlгословлsти, и3 в0лю є3гw2 твори1ти, и3 не разгнэвлsти». И# прw1чаz є3пи1скопы цRS бlгослови1ли на сe раздэлeніе. И# бhсть цRь гнёвенъ на с™агw.
И# начaлъ по в0ли своeй цRство своE соверша1ти. И# кот0рыz боsре и3 пр0чіи велм0жи є3мY г0дныи, - назывaше и4хъ nпри1шницами (сэрёчь - двор0выми), и3нhхъ же боsръ и3 пр0чихъ велм0жъ нарицaше зeмскими; тaкwже и3 всю1 своегw2 держaвства зeмлю раздэли2.
НижE ўбивaху бо с‰ душA первор0дныхъ хорyгви - ви1дэша бо внезaпу цRствующій грaдъ вeсь nблежaщь. И# слhшати стрaшно, kкwва6z т0й цRь содёz со всёмъ свои1мъ вHинствомъ, воoружeннагw nрyжіе носS, є3ди1но лицЁ и3 нрaвъ и3мёz, тaкwже и3 дёлы: є4же «зачaтсz беззак0ніе и3 роди2 грёхъ», є4же є3сть вси2 є3диноли1чно во nдeждахъ чeрныхъ и3 и4на неуд0бь писaнію предaти!
Вх0дитъ же въ соб0рную цRковь прес™hz БGор0дицы, тогдA н0вый страстотeрпэцъ бlги1ми словесы2, не ўстраши1сz, начaтъ цRS ўвэщевaти. ТY w3писaлъ въ словесёхъ свои1хъ сaнъ цRскій ск0ль вели1къ є4сть, и3 чи1нъ «м0жетъ под0бенъ бhти БGу». ТY безстрaшіе воспомzнY и3 млcрдіе, ґ цRственнаz чтcь прех0дитъ и3 смeртію поглощaетсz. И# речE: «T начaла нёсть слhшано бlгочести6вымъ цRє1мъ свою2 и4мъ держaву возмущaти, нижE при твои1хъ nц7ёхъ сe бывaло, ћже ты2 твори1ши, ни2 во z3зhцэхъ тaкw њбрэтaетсz, ћкоже ты2 промышлsеши». ЦRь же не терпS t с™агw nбличeніz, t ћрости къ немy речE: «Чт0 тебЁ, чернцY, д0 нaшихъ
совётовъ цRскихъ дёло; Тогw2 не вёси, чт0 тебS мои2 хотsтъ поглоти1ти;». А# цRь сіE ко с™0му глаг0лz: «Еди1но, - речE, - прошY, т0чію молчи1 проти1ву нaшеz держaвэ и3 на и3зволeніе нaше бlгослови2». И# с™hй въ сёмъ цRS не послyшалъ: «Молчaніе, - речE, - нaше грёхъ вeлій принесeтъ!».
По сёмъ гw1ршаz пріи1де правослaвной вёрэ t тогw2 nпри1шенства цReва: и3 возмущeніе вeліе во всёмъ мjрэ, и3 кровопроли1тіе, и3 сyдъ не по пра1вдэ. И# t тоS w3бдержaщіz ско6рби дрyгъ дрyга возненави1дэху. И# мн0зи бlгоговёйніи и3 пр0чіи нар0ди прибэг0ша ко с™0му п0мощи и3 заступлeніz проси1ти и3 покaзоваху є3мY своE м§ніе разли1чное. С™hй же ўтэшaz и4хъ словесы2 свои1ми, глаг0лz: «Не w3стaвитъ нaсъ БGъ и3скуси1тисz вhше си1лы нaшеz и3 не попyститъ д0 концA пребhти прeлести сeй».
И# пріи1де нёкогда цRь къ соб0рному пёнію въ чeрныz ри1зы nболчeнъ, тaкwжде и3 пр0чіи nдёzни, є3щE же на главaхъ свои1хъ выс0кіz и3мёzху шлhки, ри1замъ под0бни по w4бразу, ћкоже «халдeи» и4мутъ. Болsре же є3го2 вси2, и3 вeсь сmгкли1тъ тaкwже nдёzни, є3ди1нъ w4бразъ и3мyще. И# пришeдъшу цRю2 къ Філi1ппу - къ мёсту - трикрaты бlгословлє1ніz пріsти, с™и1телю же не tвэщaвшу ничт0же. Болsре же рёша: «ВLко с™hй! Бlгочести1вый госудaрь пріи1де къ твоeй с™ости, трёбуетъ бlгословeнъ бhти t тебS». Бlжeнный же возрёвъ нaнь и3 речE: «ЦRю2 бlгjй! КомY поревновaвъ; Сицевhмъ w4бразомъ своегw2 здaніz добр0ту и3змэни1лъ є3си2, неподоболёпнw воwбрази1лъ с‰ є3си2. Tнёлеже сlнце въ нб7еси2, нёсть сіE слhшано, є4же бо бlгочести1вымъ цReмъ свою2 и4мъ держaву возмущaти». И# тY мно6гіz наказа6ніz nбличи6телнаz и3зрэчE ко цRю2: «Мы2 ќбw, q цRю2, прин0симъ Гдв7и жeртву чи1сту и3 безкр0вну въ мірск0е сп7сeніе, ґ зA nлтарeмъ непови1ннw кр0вь ліeтсz хrтіaнскаz и3 напрaснw ўмирaютъ». ТогдA цRь на с™агw рук0ю помавaвъ, и3 и3згнaніемъ прещaше и3 рaзными мyками, и3 речE: «Філi1ппе! Нaшей ли держaвэ противлsешисz; Да ви1димъ крёпости твоеS си1лу!».
Клевэтни1цы же Філi1пповы ўмзди1ша є3ди1нагw ґнагн0ста" - џтрока лёпа, и3 т0й џтрокъ посрэди2 цeркви лжeвствовалъ на с™агw въ сод0мскомъ грэсЁ. А# послеждэгъ сказaлъ, чт0 зA стрaхъ сію2 клевэтY на с™агw ўчини1лъ. С™hй же въ сёмъ разрэши2 џтрока.
А# когдA въ ходY бhлъ с™hй въ Новодёвечьи монастырЁ, и3 когдA с™hй начaлъ чести2 на молeбнэ с™0е Е#ђліе, и3 nбозрёвсz вспsть, и3 ви1же и4же со цReмъ пришeдшихъ, стоsщихъ въ тaфіzхъ, и3 nбрaщсz ко цRю2, речE: «Б9eственному славосл0вію совершaемому и3 Б9ію сл0ву прочитaему tкровeнными главaми подобaетъ послyшати. Tкyду си1мъ сіE превни1де - ґгарsнскагw зак0на почитaніе: покровeнными главaми предстоsти, вси2 є3диновёрни сyще;». ЦRь же речE: «Кт0 ќбw є3сть сeй;». С™hй же речE: «ТвоеS цRскіz держaвы и3 совётныz полaты». ЦRь же хотS ви1дэти бhвшее. Nни2 же скрhвше тaфіи, никомyже смёющу тY сказaти. Лю1тіи же нечтcіz предстaтеліе на бlжeннагw Філi1ппа рёша, ћкw «неи1стинну глаг0летъ, держaвэ твоeй цRстэй ругaетсz».
А# когдA похотёлъ цRь И#вaнъ Васi11льевичь низврещи2 с™а1гw со пrт0ла, и3 тогдA послaлъ въ Соловeцкой монастhрь є3пи1скопа Пафнyтіz Сyздалскаго и3спытaть про2 житіE с™агw. И# тогдA зA стрaхъ цRской и3 зA чтcи1 посулeнныz и3гyменъ и3 бра6тіz мно6гіz клевэты2 на с™агw и3знесли2. А# и3нhz - мно6гіz рaны претерпёша, ґ лжесвидётелствовати не стaли.
И# т0й и3гyменъ Паv1сій Соловeцкой со лжесл0віемъ на с™агw прeдъ цRS постaвленъ бhсть съ л0жными словaми брaтскима. ТогдA цRь лжесл0вныz кни1ги на с™агw послaлъ зъ боsриномъ въ соб0рную цRковь почести2, и3 по прочтeніи кни1гъ напад0ша послaніи на с™агw, и3 совлек0ша съ него2 сaнъ, и3 посади1ша є3го2 на вози1ло, и3з8 грaда везsху, мeтлами бію1ще. А# на него2 возложи1ша чернє1ческіz про1стыz ри6зы, и3 привезли2 є3го2 въ БGоzвлeнскій монастhрь, чт0 зA вeтошнымъ рsдомъ.
А# чт0 с™hй цRS зA раздэлeніе цRства и3 въ заточeніи бhвъ, ґ всЁ nбличaлъ, ґ когдA ко лжесвидётелємъ на соб0ръ с™агw брaли, - и3 тaмw неум0лчнw с™hй цRS nбличaлъ.
И# на досaду с™а1гw велёлъ цRь казни1ти брaта р0днагw с™а1гw Філi1ппа - Міхаи1ла И#вaновича К0лычева. И# главY tсечeнную жъ п0сла ко с™0му, чт0бы преломи1ть дyшу є3го2 - с™агw. С™hй же со всsкою чтcію воспріsтъ tсечeнную главY, и3 бlгослови2 ю5, и3 цэловA. И# пaки принeсшему ю5 вдaлъ.
А# когдA цRь И#вaнъ Васi1льевичь пошeлъ на Н0въгрaдъ, тогдA съ пути2 прибэжaлъ во Џтрочь монастhрь и3 пріи1де ко с™0му въ темни1цу, начaтъ припaдовати ѕлhй врaгъ на с™агw Малю1та Скурaтовъ, бyдто бlгословeніz просS. И# заsтъ првdнагw ўст† возглaвіемъ, и3 тaкw предaлъ с™hй дyшу свою2 Гдв7и въ лёта 7788-го. И# и3зшeлъ и3зъ темни1цы, начaтъ т0й Малю1та глаг0лати на и3гyмена и3 на стрaжей, чт0 бyтто и4хъ небрежeніемъ Філi1ппъ ќмре.
Послэди2 же цRь И#вaнъ Васi1льевичь ўвёдалъ лукaвство, бhвшее на с™агw Філi1ппа, и3 и3зыскaвъ и3звёстно, повелёлъ и3згнaти всёхъ по разли1чнымъ странaмъ. И# мн0зи t ни1хъ на пути2 лю1тую смeрть пріsша, ґ и3нjи согни1тіе на ногaхъ пострадaша, ґ и3нjи ќмъ погуби1ша. А# соловeцкаго и3гyмена и3 є3диномhсленниковъ є3го2 заточи1лъ въ сhлку, и3 новгор0дскаго ґрхіепи1скопа и3 резaнскаго є3пи1скопа въ заточeніе послaлъ.
А# когдA м0щи с™агw и3з8 Соловeцкаго монастырS по повелёнію цReву въ Соловки2 и3з8 NтрочA монастырS брaли, и3 тогдA nбрэли2 тёло с™агw цёло и3 неруши1мо, понE ни2 ри1замъ є3го2 тлёніе не прікоснyсz, и3 мЂро и3зhде вeліе t гр0ба є3гw2. И# взsтъ въ Соловки2 по престaвленіи въ к7а лёто при цRЁ Fе0дwре И#вaновичэ, потомY чт0 соловeцкіz стaрцы w3 мощaхъ митрополи1та Філi1ппа цRю2 би1ли чел0мъ, чт0 џнъ и4хъ бhлъ.
W3 слободЁ А#леxа1ндровэ тaкw напи1сано: «Q мои1хъ слeзъ! Сл0вомъ речE и3менyетсz слободA, ґ дёломъ њстaвлшаz дрeвле є3гЂпетска лсти2: тaмw первор0дныхъ погублeніе, здЁ же, ћкw клaсы, правослaвныz" пожина1хусz».